ТОБҐ’ЯЛЛІНҐ

Дзоґчен-спільнота в Києві виникла у 2002 році, після того, как Чоґ’ял Намкай Норбу влітку дарував учення в Криму. Спочатку нас було декілька, та кількість зацікавлених стрімко зростала й уже в 2004 році сягнула двадцяти людей. У 2005 році відбулася відкрита лекція Учителя в Будинку Художника, яку відвідало близько 600 людей. Кількість практикуючих знову істотно зросла, Дзоґчен-спільнота офіційно зареєструвалася як організація (хоча складно було визначитися, до якого типу організацій ми належимо – громадського чи релігійного, рішення обрати форму релігійної організації було ухвалено радше з прагматичних міркувань) У 2009 році Дзоґчен-спільнота орендувала власне приміщення і тоді Чоґ’ял Намкай Норбу дав нам назву «Ташилінґ»«Місце удачі». Згодом, у 2013 році, зясувалося, що існує ще кілька лінґів з такою назвою, тож Чоґ’ял Намкай Норбу дав нам нову назву «Тобг’яллінґ» — «Місце царственого потенціалу».

Нині у Тобг’яллінґу більш як сімдесят постійних членів, котрі збираються разом для засвоєння учення Дзоґчен, проведення регулярних спільних занять з різних аспектів учення, колективних практик (див. розділ Учення).

Троє практиків Тобг’яллінґа склали інструкторський іспит з першого рівня янтра-йоґи та проводять заняття для всіх бажаючих. Також щороку ми запрошуємо інших інструкторів з різних країн, від Італії до США. Так у Тобг’яллінґу проходили рітріти з Лаурою Еванджелісті, Фабіо Андріко, проф. Джимом Велбі, Ніною Робінсон — учнями Чоґ’яла Намкая Норбу, які мають багаторічний досвід практики і тлумачення різних аспектів учення.

Дзоґчен-спільноту збудовано за принципом самоврядування та відсутності ієрархії. Задля вирішення поточних питань діяльності щорічно переобирається «ґанчі» (тиб. dga’ ‘khyil — колесо радості) — своєрідна організаційна рада, яка координує роботу та забезпечує взаємозвязок з іншими центрами Дзоґчен-спільноти.