ТАНЕЦЬ ВАДЖРА

Танець Ваджра належить до циклу учень Лонґсал терма Чоґ’яла Намкая Норбу та нерозривно повязаний з передачею учення Дзоґчен.

В ученні Дзоґчен слово Ваджра означає нашу першоджерельну природу, істинний стан усіх явищ. Танець Ваджра — це важливий метод, що застосовує звук і рух для обєднання трьох аспектів нашого існування – тіла, енергії та розуму – у цьому знанні. Чоґ’ял Намкай Норбу презентував Танець Ваджра своїм учням у 1990 році. Звідтоді Танець практикують в різних місцях та центрах Дзоґчен-спільноти по всьому світі.

Насьогодні Чоґ’ял Намкай Норбу дарував настанови щодо чотирьох Танців Ваджра: Танцю Шести Просторів Самантабгадри, відкритому для всіх; а також по Танцю Трьох Ваджр, Танцю Пісні Ваджра й Танцю Кхалондорджейкар, які можуть практикувати лише ті, хто отримав передачу Ґуру-йоґи від Чоґ’яла Намкая Норбу.

ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ:

ПРАКТИКА ТАНЦЮ ВАДЖРА та МАНДАЛА

П’ятикольорова Мандала, на якій виконують Танець Ваджра, є символом відповідності між внутрішнім виміром людини (нашим енергетичним тілом з каналами та чакрами) та зовнішнім виміром світу – нашої планети Земля. Водночас Танець Ваджра можуть практикувати 12 людей: 6 Памо (жінок) та 6 Паво (чоловіків). Нині ми знайомі з трьома мандалами, на яких виконується Танець Ваджра. В Міжнародній Дзоґчен-спільноті ми практикуємо на Мандалі Землі.

Узнать больше

ТИБЕТСЬКІ ТАНЦІ

З 2011 року Чоґ’ял Намкай Норбу присвятився дослідженню та популяризації тибетських пісень. На сьогодні Намкай Норбу Рінпоче власноруч транскрибував 108 тибетських пісень, поширених і знаних тепер серед його учнів по всьому світі.

Промова Чоґ’яла Намкая Норбу на фестивалі сучасного тибетського танцю на Тенеріфе, лютий 2013.

ТРАНСКРИПЦіЯ СЛІВ ЧОҐ’ЯЛА НАМКАЯ НОРБУ:

Міларепа сказав: «кожен ваш рух – це янтра». Це так само, як ви практикуєте Янтра-йоґу або медитацію, деякі вправи. Міларепа сказав: «тут немає різниці», тому що від вас залежить, що і як ви робите. Якщо ви лише стрибаєте, але стрибаєте в присутності, розслабленні, тоді це виявляється корисним.

Учення Сутри, Тантри, Дзоґчен, Ануйоґа, учення, в яких ви зацікавлені, все це прийшло з Тибету. Коли минулоріч я був на Тенеріфе, я слухав тибетську музику, певні пісні тощо. Я зауважив, як вони співають, вони передають щастя. Певні почуття і ситуації, складнощі, які мають, тибетці вкладають в мелодію. Це те ж саме, що ми робимо у вченні Дзоґчен.

Ми намагаємося зрозуміти, якою є реальна ситуація, ми робимо все можливе, саме тому я вважаю за необхідне уважно вивчати і слухати тибетські пісні.

Що вам потрібно для танцю?… коли ви танцюєте… координація, присутність. Це означає, що ви перебуваєте в присутності, бо інакше ви не зможете танцювати. Та якщо ви присутні, ви танцюєте і розслабляєтеся, навіть коли стрибаєте, нема сенсу напружуватися… ні, ви стрибаєте розслаблено й тоді це стає для вас чимось добрим, хіба ні?

Це допомагає. Танці, розпруження, перебування в присутності, розуміння, усвідомлення, – хіба ж це не практика? Це ж практика. Хіба ні? Як це?

Khaita: Радісні танці. Група в Facebook

РІНПОЧЕ ПРО ТИБЕТСЬКІ ПІСНІ І ТАНЦІ

Північний Кунсанґар, липень 2014.

Ви рухаєтеся, танцюєте, а я танцюю всередині. Я знаю, як саме потрібно рухатися з мелодією. Я дивлюся і співаю. Якщо є якась невідповідність, я думаю: «Це не відповідає, це не відповідає». Інколи я кажу «Треба повторити». Можливо, вийде відповідніше, краще. Та, в кожному разі, багато хто вчиться, особливо коли ми танцюємо Gordro – танці по колу. Коли ми тільки починали танцювати ці танці, з другої групи, більшість людей не вміла рухатися з мелодією. Але зараз вже більшість знає, як виконувати Gordro. Чому? Тому що ми танцювали багато разів, скрізь. І це дуже добре. Бо це також частина практики. Багато хто думає: «Це ж просто танці, це не практика». Насправді це практика. Тому що ми практикуємо Дзоґчен.

Якщо ми, наприклад, слідуємо ученню Сутри, то беремо на себе обітниці, дотримуємося правил, ми мусимо поводитись досконало. І тоді, можливо, якщо ми танцюватимемо, це вважатиметься чимось неправильним. Але принцип учення Дзоґчен – у нас є тіло, мова і розум, тож нам варто об’єднати ці три аспекти з суттю учення. Якщо ми завжди перебуваємо у Ґуру–йозі, в стані споглядання, це добре, у нас не виникає жодних проблем. Та коли ми не знаємо, як усе об’єднати, то найважливіше і найлегше – об’єднати інтелектуальні концепції. Й ними варто керувати з допомогою нашої присутності. Тому в ученні Дзоґчен мовиться – що найважливіше після Ґуру–йоґи – це перебування в присутності. На рівні тіла ми танцюємо, на рівні голосу ми співаємо, й розум також бере в цьому участь. Це практика. І також це найкраще розслаблення. Бо інакше ми увесь час судимо, думаємо про нашу роботу, проблеми тощо. Ці думки виникають безперервно. Та в мить танцю ми припиняємо думати, що ми повинні зробити, які у нас проблеми. Тому це дуже добре для розслаблення.

Дуже важливо, аби ви знали, що танець – це частина практики, а не просто світська дія. Тоді танець стає чимось важливим. Коли ми знаємо рухи, взаємодіємо з мелодією, піснею, розуміємо значення, то це подвійна користь. І навіть коли ми не знаємо сенсу слів, ми слідуємо за мелодією. Іноді, навіть не знаючи слів, ви проспівуєте раз, двічі, тричі, і тоді мелодія повертається у вашу свідомість. Немає необхідності судити і думати. Це пов’язано з енергією. А енергія – це рух. І таким чином ми розпружуємося. Саме тому ми з вами завжди починаємо зі співів у стані присутності. Ось так.

Узнать больше

МЕДИТАЦІЯ

Кожен із трьох розділів учення Дзоґчен — Семде, Лонґде та Меннаґде (або Упадеша), містить різноманітні методи практики, мета яких – привести практикуючого до цілковитої реализації.

В Семде, розділі розуму, практика знайомлять з природою розуму – він має отримати безпосередній досвід.

Лонґде означає «розділ простору»*: тут «простір» вказує на першоджерельний вимір порожнечі, що є основою прояву ясності практикуючого та розвитку розуміння.

Меннаґде, сутнісний розділ «таємних настанов» або Упадеша, містить особливі вчення та методи, що ґрунтуються на переживаннях учителів, чиєю метою є допомога практикові у його розвитку аж до цілковитої реалізації.

Окрім того, Намкай Норбу розробив унікальний навчальний курс Санті Мага Санґха. Цей курс містить усі вчення Ґараба Дордже, а також настанови з поглиблення знань та практики у трьох розділах учень Дзоґчен. Він також містить теорію й сутнісну практику рівнів шляху трансформації, що складають колісницю Тантри, а також шляху зречення – колісниці Сутри. Прадавньою мовою Уддіяни Санті Мага Санґха означає Дзоґчен-Спільнота. Навчальний курс з цією назвою — це курс вивчення та практичного застосування, започаткований у 1993 році Чоґ’ялом Намкаєм Норбу. Курс починався з Базового рівня і доходив до дев’яти рівнів, в яких теоретично і практично вивчалися різноманітні аспекти Основи. Курс було організовано в такий спосіб, аби задіяти обидва аспекти. Поступове навчання дозволило сформувати зрілих практиків Дзоґчен. Дзоґчену — як шляху самозвільнення або спонтанного звільнення через осягнення знання, що ґрунтується на конкретному досвіді.

Чоґ’ял Намкай Норбу висловив бажання, щоби усі члени Дзоґчен-Спільноти пройшли це навчання, принаймні з базового рівня СМС. І, хоча входження у стан Дзоґчен відбувається поза межами роздумів, для його здійснення треба використовувати інтелект, мислення. Як для розвитку необхідної віри, так і задля розвитку здатності практика розрізняти принципи зречення, трансформації та самозвільнення й скеровувати кожен аспект учення у відповідному напрямку, потрібно розуміти кожну з категорій та розрізняти властиві їм принципи – аби уникнути плутанини через позірні протиріччя між нижчими та вищими щаблями. Це забезпечить просування шляхом.

Опанування СМС важливе ще й тому, що підтримує неуривність знання та Учення. І хай би хто взяв на себе цей обов’язок, його чи її дії випливають з власної реалізації, й це стосується всіх істот. Поступово учні практикують усі рівні й поглиблюють розуміння принципів кожного з них – це сприяє досягненню цілковитої реалізації протягом цього життя.

Також є курс для викладачів (інструкторів) СМС, покликаний забезпечити безперервність вчення в часі та його передачу наступним поколінням.

Узнать больше

ЯНТРА-ЙОҐА

Янтра-йоґа або йоґа руху, одна з найдавніших систем йоґи в світі. Чог’ял Намкай Норбу почав викладати Янтра-йоґу на початку 70-х в Італії.

Це чудовий метод досягнення міцного здоров’я та отримання досвіду розслаблення. Ритмічні рухи Янтра-йоґи синхронизують наше дихання, а це координує та гармонізує наші розум, тіло та енергію. Коли ми керуємо власною енергією з допомогою рухів та дихання, тіло поступово робиться гнучким і сильним, свідомість – більш сприйнятливою, яснішою, гармонійною та розпруженою.

Чог’ял Намкай Норбу написав ґрунтовні коментарі до корінного учення Вайрочани, що жив у 8 столітті, Н’їда Кхаджор (Nyida Khajor), Союз Сонця й Місяця, засновані на власному досвіді та знанні Янтра-йоґи, отриманому Чог’ялом Намкаєм Норбу в Тибеті – від дядька та різних учителів.

 

Узнать больше